Правознавство (презентація).
Конвенція ( презентація).
5 клас
Тема: Про кого розповідає історія
Мета: визначити, що є головним змістом історії, яку роль в історії відіграють історичні діячі; удосконалити навички роботи з текстом; розвивати вміння характеризувати історичного діяча; сприяти зацікавленості учнів до вивчення діяльності історичних діячів.
Поняття та терміни: Історичні діячі, біографія
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
· розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника;
· виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань;
· складати запитання щодо перебігу історичної події;
· висловлювати своє ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропоновані для вивчення.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Пригадайте, будь ласка, найбільш відомих людей нашої держави в минулому або сьогоденні.
2. Чи залежить життя нашої держави від окремих її представників?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Уявіть, що ви у книгарні чи бібліотеці побачили книжку з назвою «Видатні постаті України». Як ви думаєте, про кого і про що саме розповідають автори подібних друкованих видань?
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Хто такі історичні діячі
Учні опрацьовують відповідний пункт підручника складають план та дають відповідь на питання:
З’ясуйте, хто такі історичні діячі. Завдяки чому люди стають історичними діячами?
Історичні діячі — люди, чия діяльність змінила життя суспільства у
минулому та продовжує впливати на нього сьогодні.
Біографія (від грецьких слів «біо» - життя та «графо» - пишу) - життєпис.
2. Які групи людей вивчає історична
До відповідного тексту підручника скласти 3 запитання, після цього учні обмінюються запитаннями та дають на них відповідь.
Працюючи у групах, учні з’ясовують, чим відрізняються групи людей, які
вивчає історія. Для цього розглядають зображення на сторінці 67 та підписи до них. Визначають і записують, які групи людей зображені. Знаходять відмінності між ними.
3. Як досліджують життя і діяльність видатних людей
Учні ознайомлюють з пам’яткою «Як вивчати діяльність історичного діяча»
Вивчаючи матеріал про історичного діяча, послідовно відповідайте на
запитання:
• Про кого йдеться?
• Коли і в якій країни жив історичний діяч?
• Які його риси характеру та погляди відомі?
• 3 чим пов’язана основна діяльність цієї історичної особи? До яких історичних подій вона причетна?
• Які вчинки і дії цієї особи відомі?
• Яким є ваше ставлення до цієї історичної особи?
Самостійна робота
Уявіть себе істориком-дослідником. Проаналізуйте текст та ілюстрації про історичного діяча на основі запитань наведеної вище інструкції.
V. Закріплення знань учнів.
1. Кого називають історичними діячами?
2. Які групи людей зустрічаємо на сторінках історії?
3. Що таке біографія і чому біографії відомих людей є історичними
джерелами?
4. Давньогрецький історик Плутарх написав книгу «Порівняльні життєписи»,
яку читають вже тисячі років. У цій книжці він писав як про доброчесних
людей, такі про тих, з кого брати приклад не варто. Як ви вважєте, навіщо
біограф писав про таких осіб?
5. Уявіть, що ви історик і хочете написати книгу про минуле. Кого ви оберете
своїми героями: відомих діячів, невідомих поки що осіб чи групи людей,
наприклад дітей або мореплавців? Чому?
6. Завершіть речення: «На сторінках історії ми зустрічаємо опис таких груп людей, як...»
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 10
2. Знайдіть у будь-якій книзі чи довіднику коротку біографію історичного діяча та проаналізуйте його діяльність, скориставшись інструкцією.
Про кого з ваших співвітчизників пишуть місцеві газети? Випишіть їхні
імена та стислу інформацію про їхню діяльність
Тема: Практичне заняття.
Які назви навколо нас
зберігають пам’ять про минуле
Мета: На основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно вирішують проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляють результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоюють складніші способи вивчення історичного минулого. Через вивчення історії назв вулиць, міст, сіл та селиш залучити учнів до глибшого вивчення історії України. Формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково - дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), естетичні смаки, спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту. Виховувати почуття любові до історії свого міста і всієї України.
Тип уроку: урок формування та удосконалення предметних умінь і навичок.
Обладнання: підручник, ілюстрації.
Очікувані результати.
Після цього уроку учні зможуть:
· розказати, які назви оточують їх у рідному краї;
· пояснити походження назви вулиці, селища, міста, де вони живуть.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Учні розповідають історію дослідженої вулиці.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Коли вам запропонували би дати нову назву місту чи селу, де виживете, як ви його назвали б? Чому?
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Як працювати з історико-географічною назвою — історичним джерелом
Вчитель пропонує ознайомитись з «Пам’яткою»
· Знайдіть на карті України ваше місто, село чи селище.
· Дослідіть з допомогою дорослих чи/та додаткової літератури походження та історію назви вашого населеного пункту:
· дізнайтеся про час його заснування;
· установіть, від якого слова походить назва;
· визначте, з чим саме пов’язана назва: способом життя і заняттями людей, певними історичним подіями чи історичними особами.
· З’ясуйте, чи змінювалась у минулому назва вашого населеного пункту й у з в’язку із чим.
2. Набуваємо практичних умінь
Варіант І. Напишіть на дошці назву свого населеного пункту. Пригадайте 5 - 6 назв населених пунктів рідного краю — малої батьківщини, і запишіть їх на дошці також. Об’єднайтеся у групи відповідно до кількості назв і опрацюйте інформацію щодо вашої назви, скориставшись інструкцією. Якщо ви не можете розтлумачити назву, зробіть припущення, чому вона саме така.
Ознайомте однокласників з результатами вашого дослідження.
Варіант ІІ. Роздати учням додаток з назвами населених пунктів району. Учні об’єднуються в групи та вибирають по 5 населених пунктів та за пам’яткою розтлумачують назви.
V. Закріплення знань учнів.
Виберіть 2 - 3 вислови і завершіть їх
«Сьогодні мені було цікаво...»
«Сьогодні мені було легко...»
«Сьогодні мені було непросто...»
«Сьогодні мені вдалося...»
VІ. Домашнє завдання
5 клас
Тема: Що можна дізнатись про минуле
з географічних назв
Мета:поглибити знання учнів про історичні джерела; показати роль географічних назв в історії; удосконалювати навички роботи з джерелами інформації; на елементарному рівні здобувати інформацію, що містить географічні назви; виховувати шанобливе ставлення до історії рідного краю, своєї держави.
Тип уроку: комбінований урок
Обладнання: підручник, ілюстрації.
Поняття та терміни:Історична топоніміка, етноніміка
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
· пояснювати і розрізняти історичні джерела;
· розповідати про те, як історики дізнаються про минулі часи на основі назв населених пунктів;
· наводити приклади історичних назв своєї місцевості, з яких можна дізнатися про давні часи.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Учні аналізують обране джерело текст історичної думи, пісні чи казки за інструкцією «Як дослідити історичне джерело».
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Уявіть, що навколо зникли всі географічні назви: вулиць, вашого міста чи села, нашої країни, інших країн світу... Що ви відчуватимете? Що станеться, коли ми пронумеруємо країни, міста, села, вулиці та майдани?
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Що таке історична топоніміка
Метод «Мікрофон». Висловте думки про походження географічних назв. Š
Можливо, ви знаєте вже якісь легенди про походження географічних назв, наприклад міста Києва, міста Чернігова, нашої держави України? (Учні відповідають, в разі потреби учитель доповнює їхні відповіді.)
Робота з термінами
Історична топоніміка (від грецьких слів «топос» — місце та «онома» — ім’я, назва) — наука, що вивчає походження, значення та історичний розвиток географічних назв.
Спробуйте пояснити, від яких слів походять назви українських
населених пунктів: Мости, Броди, Базар, Гуляй-Поле, Щасливе,
Андріївка, Софіївка.
Набуваємо практичних умінь та навичок
Поясніть походження назв річок і міст за схемами С.55.
2. Як географічні назви пов’язані з історією
Історична топоніміка вивчає походження різних географічних назв і те, як вони пов’язані з історичним подіями та діяльністю людей. Об’єднати географічні назви можна за такими ознаками:
— пов’язані з природним середовищем та вказують на розташування;
— пов’язані з назвами народів чи племен, що проживали у даній місцевості;
— походять від імен людей, зокрема видатних історичних діячів;
— вказують на заняття, діяльність і особливості життя людей.
Працюючи в парах, завершіть речення:
1) Назви с. Рудники, м. Шахтарськ вказують на ...
2) Назви с. Поляни, с. Печеніги, м.Індіанаполіс (США) походять від ....
3) Назви м. Івано-Франківськ, країни Колумбія по в’язані з ... .
4) Назви м. Рівне, країни Нідерланди (низові землі), країни Чорногорія
походять від ... .
3. Звідки з’являються назви вулиць
Читаючи текст С.57, з’ясуйте, що саме впливає на появу різних назв
вулиць та інших частин міст. Заповніть у зошиті таблицю, додаю чи за потреби ті назви, що відомі вам із власного досвіду.
|
Чинники,що вплинули на назву |
Назви вулиць |
|
Розташування |
|
|
Заняття мешканців |
|
|
Зв’язок з історичною подією |
|
|
Зв’язок з історичною особою |
|
|
Інші чинники |
|
Розгляньте дошки С.59 і вказівники і визначте, у зв’язку з чим та на чию честь ці вулиці отримали свої назви. Якщо якась із наведених подій вам незнайома, зверніться по допомогу до вчителя.
1. Закріплення знань учнів.
1.Як називається наука, що вивчає походження, значення та історичний розвиток географічних назв?
2. Що потрібно знати, аби зрозуміти сутність назви країни, міста, села?
3. Про що свідчать географічні назви, запозичені з мов інших народів?
4. Чому географічні назви є частиною історії?
5. Пригадайте, які чинники впливають на виникнення назв вулиць чи населених пунктів. Знайдіть на карті України 3 - 4 назви, походження яких ви можете пояснити.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 8
2. Письмово. Оберіть для власного дослідження одну з вулиць відповідно до місця проживання вашої сім’ї чи найближчих родичів, місця розташування вашої школи.
Скористайтеся усіма доступними джерелами інформації і з’ясуйте:
· коли виникла ваша вулиця;
· що означає її назва, на честь кого або чого названа вулиця;
· чи завжди вулиця мала саме цю назву; якщо назву змінювали, то коли саме і з якої причини.
8 клас
Культурне й церковне життя України у другій половині ХІV - першій половині ХV ст.
Мета: визначити історичні умови і стан розвитку культури, значення мови, яка поряд з релігією залишається духовною опорою нації; на конкретних прикладах навчального матеріалу охарактеризувати основні досягнення в галузі освіти, книгодрукування, архітектури, показати, що культура України була проміжним етапом між культурою Київської держави і культурою національного пробудження XVII ст.; розвивати вміння аргументувати власну думку, комунікативні навички, стимулювати творчу активність; виховувати естетичні смаки учнів, повагу до культурних надбань українського народу.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: карта.
Епіграф:
Культура не існує сама по собі, її плекає та творить народ.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1) Які найважливіші події та явища відбулися в житті українського народу в XIV-XV ст.?
2) Що ви розумієте під словом «культура»?
II. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
Проблемне завдання
Довести, що українська культура середньовіччя зазнала духовного впливу Сходу та Заходу.
ІІІ. Інтерактивна вправа
Учитель. Культура народу тісно пов’язана з його життям. Тому, перш ніж вивчати культуру, необхідно знати умови її розвитку. Вони були складними.
Метод «Навчаючись - учусь»
Учням роздаються картки: кожна картка містить по одному положенню питання «Умови розвитку української культури в ІІ половині XIV-XV ст.».
1-а картка. Установлення литовського і польського володарювання на українських землях.
2-а картка. Спустошливі набіги татар.
3-я картка. Початок поширення на українські землі католицизму та латиномовної культури внаслідок підпорядкування Польщею Галичини.
4-а картка. Утрата українським православ’ям зовнішньої підтримки внаслідок падіння Візантійської імперії.
5-а картка. Проникнення в Україну через Польщу ідей Відродження.
6-а картка. Переселення на українські землі іноземців, які привносили власні культурні традиції.
Учні знайомляться з інформацією, ставлять питання вчителеві, якщо щось незрозуміло. Потім обмінюються інформацією з однокласниками. Після обміну розповідають, про що вони дізналися.
Самостійна робота
З метою набуття навичок співпраці та спілкування учні працюють з текстом підручника в малих групах.
Завдання 1
1) Яке місце в українській культурі XIV-XV ст. посідали проблеми української мови?
2) Чим пояснити її поширення за часів Литовсько-Руської держави?
Завдання 2
1) Як характеризувався стан освіти в українських землях?
2) У чому полягало значення діяльності Юрія Дрогобича?
Завдання 3
1) Де і коли було видано першу українську друковану книгу?
2) Назвіть пам’ятки українського літописання XIV-XV ст.
Завдання 4
1) Назвіть архітектурні пам’ятки.
2) Назвіть характерні ознаки архітектури цього часу.
3) Який жанр переважав в українському живописі?
Завдання 5
У чому полягали особливості становища православної церкви на українських землях?
Опрацьовані питання учні висвітлюють перед іншими групами, роблять висновки.
ІV. Підсумок уроку
Розв’язання проблемного завдання, поставленого на початку уроку, здійснюється методом «Прес».
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготуватися до уроку-узагальнення.
Українські землі у складі Угорщини, Молдавії та Московської держави
Мета: охарактеризувати розвиток українських земель у складі Угорщини, Османської імперії та Московської держави; розвивати вміння аргументувати думку, робити висновки, працювати з історичною картою; виховувати любов до народу, рідної землі.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: карта, історичний атлас.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
- Яка доля Волині, Поділля, Київщини після скасування місцевої автономії?
Учитель. Землі України були завойовані іноземними державами, розчленовані на частини, а українська народність позбавлялась можливості мати власну державу. Над українським населенням нависла реальна загроза асиміляції сусідніми народами, держави яких проводили політику експансії щодо України.
II. Повідомлення теми, мети, і завдань уроку
III. Інтерактивна вправа
Завдання
Що б ви записали в український літопис, якби жили у XIV-ХV ст.? Свою думку обґрунтуйте.
Вивчення питання відбувається за методом «Ажурна пилка». Створюються 4 домашні групи, які опрацьовують питання, готуються стати експертами одного з перших 4 питань нового матеріалу. З експертів створюються групи, у яких відбувається обмін інформацією (7-10 хв.) Інформацію для опрацювання питань у «домашніх» групах можна взяти з підручника і додаткової літератури.
Пропонується варіант інформаційних карток.
Інформаційна картка № 1
Загарбання Закарпаття Угорщиною.
Закарпаття - історична назва українських земель, розташованих на схилах Карпатських гір та в басейні р. Тиса. Археологічні розкопки свідчать, що слов’яни жили тут з VI ст. У 993 р. князь Володимир Великий здійснив похід на захід і приєднав Закарпаття до Київської держави. З того часу за Закарпаттям закріпилася назва «Русь». У першій половині XI ст. почалося поступове захоплення Закарпаття Угорським королівством. У 1012 р. король Стефан намагався приєднати Закарпаття до Угорщини, а згодом його син Емерік почав титулуватися «князем русинів». Наприкінці XIV ст. угорський король Сигізмунд передав м. Мукачеве з округою своєму родичеві князю Федору Коріатовичу. Його правління було часом посилення слов’янських впливів та зміцнення зв’язків Закарпаття з іншими українськими землями. Здійснив докорінну перебудову замку в Мукачеві, заснував православний монастир біля цього міста. Сприяв розвитку торгівлі та дрібного ремесла. Помер у 1414 р. Місто з округою повернулося у володіння угорських королів.
Інформаційна картка № 2
Включення Буковини до складу Молдовського князівства.
У кінці Х ст. Буковина увійшла до складу Київської Русі (землі між Дністром, прутом і Дунаєм). У 1141 р. землі Південно-східної Галичини, Буковини, Поділля (Теребовлянське князівство) увійшли до складу Галицького, а у 1199 р. Буковина потрапила до складу Галицько-Волинської держави. З середини ХІV ст. Північною Буковиною (назва Шипинська земля) стали управляти намісники угорських королів, а решта території залишилася під зверхністю золотоординських ханів. У 1345 р. угорські війська розгромили татар. Шипинською землею почали управляти намісники угорських королів. У 1349 р. молдавські феодали підняли повстання проти угорського короля і домоглися незалежності Молдавії. У складі Молдавії Шипинська земля зберігала автономію. В середині ХV ст. зі скасуванням автономії Шипинської землі зникла і сама її назва, натомість поширився термін «Буковина». У 1514 р. Молдова разом з Буковиною потрапила під владу турецьких султанів.
Інформаційна картка № 3
Історичний розвиток Криму й українського Причорномор’я.
В XI ст. східна частина Криму перебувала у складі Давньоруської держави. В XIII ст. на Кримський півострів вторглися монголо-татари, і тоді Крим став улусом Золотої Орди. Згодом Кримом заволодів татарський емір Нагай. Сюди стали переселятися вірмени та італійці. Було засновано місто Кара, Балаклава, Боспор. У 1449 р. від Золотої Орди відокремилися кримські татари і було створено Кримське ханство. Першим ханом став Ходжі-Гірей. Столицею стало місто Бахчисарай. Уся влада належала хану і беям, а також мусульманському духовенству на чолі з муфтієм (главою).
У 1478 р. Туреччина примусила кримського хана визнати васальну залежність від султана.
Татари здійснювали грабіжницькі напади на Україну. Перший такий похід відбувся у 1482 р., в результаті чого було спустошено Правобережну Україну, зруйновано Київ.
Інформаційна картка № 4
Московські закордонні походи.
1463 - приєднали Ярославське князівство.
1472 - приєднали Пермську землю.
1478 - підкорення Великого Новгорода.
1485 - приєднання Тверського Князівства.
1492 - московські війська зруйнували Люблінськ, Мінськ, Хліжив, Рогачів.
Учням пропонується в кінці скласти таблицю і нанести ці землі на контурну карту Державна приналежність українських земель на середину ХVІ ст.
ДержаваЯкі українські землі належали
Велике князівство Литовське
Волинь, Підляшшя, Київщина, Східне Поділля
Польське королівство
Галичина, Західне Поділля, Холмщина
Молдавське князівство (васал Туреччини)
Буковина
Угорщина
Закарпаття
IV. Осмислення матеріалу, узагальнення та систематизація
Розв’язуємо завдання, поставлене на початку уроку методом «Прес».
V. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
5 клас
Тема. Звідки і як історики довідуються
про минуле
Мета. Ознайомитися з такими поняттями як хронологія, лінія часу; розвивати вміння співвідносити роки із століттями, позначати на стрічці часу дати, розв’язувати хронологічні задачі; сприяти вихованню життєвих компетенцій, поваги до історії рідного народу.
Тип уроку. Комбінований.
Обладнання. Підручник, лінія часу, картки із завданнями.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань.
1. Робота за картками
Картка 1. Вибери з переліку історичних джерел речові.
Книга, монети, казки, анекдоти, печатки, зброя, прикраси, листи, обрядові пісні, прислів’я, літописи. Чи було би повним відтворення історії лише за речовими джерелами?
Картка 2. . Вибери з переліку історичних джерел усні.
Книга, монети, казки, анекдоти, печатки, зброя, прикраси, листи, обрядові пісні, прислів’я, літописи.
Докажи, що усні джерела це скарбниця досвіду попередніх поколінь.
Картка 3. . Вибери з переліку історичних джерел писемні.
Книга, монети, казки, анекдоти, печатки, зброя, прикраси, листи, обрядові пісні, прислів’я, літописи.
Про що свідчать писемні джерела?
2.Творче домашнє завдання. Усна розповідь дітей про спогади дитинства бабусі та дідуся (за фотокартками)
ІІ. Мотивація. Повідомлення теми та мети.
Діти роздивляються фотографії на сторінці 15, дають відповіді на питання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Питання до класу. Коли ви народилися? Чи знаєте, коли народилися ваші родичі?
Тож, визначати точний час певної події (дату) допомагає хронологія.
2. Робота в парах. Прочитайте текст на с.16. До кожного абзацу поставте запитання та вислухайте відповіді один одного.
3. Практична частина уроку.
а) Лічба років від певної події називається літочисленням. Ми літочислення починаємо з року народження Христа. Скільки тисячоліть пройшло від народження Христа? Скільки століть? Позначте це на лінії часу.
б) Перше століття нашої ери починається в 1-му році, а закінчується в 100. Друге століття починається в 101 році, а закінчується у 200. І так далі. Визначте, яке це століття: 805 р., 998 р., 1204р., 1722 р., 1600р., 2001р.
3. Розв’язання хронологічних задач
Пам’ятка. Як розв’язувати хронологічні задачі.
Діти ознайомлюються з пам’яткою (с.20)
Вчитель пояснює типи історичних задач.
4. Творче завдання. а) Ознайомитися з прислів’ями та крилатими висловами, поданими на с. 21. Пояснити, як ви їх розумієте.
б) Складіть невеличке (3-5 речень) оповідання «Я в машині часу»
ІУ. Домашнє завдання. Прочитати параграф 2, скласти словничок нових слів.